ГЕОГРАФІЯ МОГО ЧИТАННЯ — 2021

Цілей саме цього тексту, мабуть дві. Перша — прозвітуватись перед собою за цей рік (люблю звіти і статистику), і друга — спробувати зацікавити тебе якоюсь книгою чи темою, бо на жаль явище читання в сучасному українському середовищі (а може і світовому) трошки спотворене. В будь-якому разі - приємного читання!)

Особлива подяка моїм батькам, які ніколи не жаліли грошей мені на книги, аж до того моменту, як я сам зміг їх собі купувати!)

Виконати "ціль" в цьому році було відносно неважко. Домашня бібліотека поступово наповнювалась, я намагався синхронізувати своє читання з освітнім процесом, що допомогло мені "використовувати" прочитане в академічному житті. Тож загалом генплан був швидко виконаний, а цей грудень я зі спокійною душею дочитував те, що купив раніше. 

Для кращого структурування прочитаного, я поділяю книги на умовні теми. Частіше за все це приналежність тексту до якогось культурного чи територіального об'єкту. Також, іноді це звісно подія, чи якийсь проміжок часу.

УКРАЇНА

Як не дивно, найбільшим пластом літератури, яку я читаю це література пов'язана з історією і культурою України. На зображенні я б рекомендував приглянутись до нижнього ряду. 

Мене дуже порадувала робота "Скоропадський і Крим", вважаю, це одним з найпоказовіших прикладів для написання історичних книг. Описав би це формулою: "Короткий проміжок часу — визначена територія". Все, що розпиляється на тисячі років і охоплює "весь світ", ніколи в пам'яті не залишається, особливо, коли хочуть осягнути все (від культури до військового мистецтва. Винятком є тільки книги присвячені антропології, там це вимушений крок, і тема звужена. 

"Світлий шлях" Станіслава Асєєва — обов'язкова для прочитання людям, яким цікаво, що відбувається на тимчасово окупованій території України. Дуже сильна робота, яка викликає майже весь спектр емоцій. В книзі текст поданий як українською так і російською мовою. 

"Партійний "націоналіст". Парадокси Петра Шелеста". Таке відчуття, що на тематику управління в Радянському Союзі в українському книговиданні накладена цензура. Для мене в професійному напрямку це дуже цікаво, тому книга про Першого секретаря ЦК КП України - Петра Шелеста була обов'язковою для прочитання. Кількість ілюстрацій, згадок і документів в книзі — вражає. Написано дуже легко і цікаво.

БЛИЗЬКИЙ СХІД

Минулого року я став поступово цікавитись східною культурою та історією. Підґрунтям для цього стала моя поїдка в Істанбул, де я зустрівся з величними пам'ятками історії і культури. Прочитання Корану не відповіло на велику кількість моїх запитань, тому я вирішив шукати відповіді в інших джерелах. На моє здивування література в Україні на цю тему — є, також на допомогу приходить дуже цікава радянська серія книг "Рассказы о странах востока" від видавництва Наука. 

Виділити якусь книгу з наведених — важко, всі дуже цікаві та змістовні. Єдине що, мабуть варто все ж сказати, що "Мамелюк" твір грузинського автора Кондрате Татарішвілі, але розповідь частково торкається Єгипту, і саме тому, ця робота в цій підбірці. 

Ну і дуже порадувала книга "Жіночий емірат", від молодого видавництва "Сафран".

ЛИТВА

Литву я повноцінно відкрив для себе в книзі завдяки 10-му Книжковому Арсеналі, який щорічно відбувається в Києві, мабуть не збрешу, якщо скажу, що це одна з найбільших книжкових подій в Україні.

З списку виокремлю "Велику Президентку", та "Історію Литви кожному". Обидві книги ідеально реалізовані в плані якості друку, та змісту. В той самий час "Історія" може в перспективі стати непоганим посібником по державній пропаганді - на 400 сторінок тексту — жодного джерела!)

США

На фоні Президентських виборів в США, літератури присвяченої Трампу, "зраді", і т.д. видали чи не всі видавництва України. Але зараз ця література нахєр нікому не потрібна. 

Також дійшов висновку, що Американці про себе без пафосу писати не вміють, тому більшість книжок про США від громадянина США — рекомендую обходити стороною.

Серед списку визначу "This is Америка" Остапа Яриша, цікава журналістська робота, відірватись дійсно неможливо, і "Історію Громадянської війни в США", де бажано все ж бути трохи ерудованим в темі, і звикнути до того, що автор не "нейтральний" в тексті.

ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА

Цього року під цю тему в основному потрапили різного роду біографії.

Точно рекомендую прочитати "Мемуари Карла Ґустава Маннергейма". В Україні їх видали одразу два видавництва: "Наш Формат", і "Астролябія". Особисто я рекомендую друге, бо у них в виданні наявні мапи і зображення, без яких розібратись, що взагалі відбувається — важкувато. Варто додати, що самої "Другої світової" в мемуарах небагато, але дуже багато цікавих подорожей і зустрічей з вагомими людьми.

ЕКОНОМІКА

Економічні дисципліни в моєму університеті мені даються фрагментарно. Якісь основні поняття і структури я розумію, але в єдину картинку скласти все — важко.  В цьому році я прочитав достойні книги про економіку, та її історію. 

"Економіка всього" Олександра Аузана — рекомендую усім! Неймовірно маленька і цікава книга від Декана Економічного Факультету МДУ. Там і про те, чому ми такі бідні, і чому відрубати руки за корупцію — не "ок".

"Введение в историю экономической мысли" — достатньо велике, але цікаве "чтіво", думаю замінює повноцінний курс історії економічної думки в університеті.

2021 рік був прекрасним роком для читання. Я читав як погані книжки, так і дуже погані, іноді гарні і дуже гарні. Деякі книжки приходили до мене "на халяву", деякі у вигляді подарунків. 

Станом на 28.12.2021 мій список книжкових боржників налічує 8 осіб. Радий, що люди читають і читаючих людей навколо мене стає все більше і більше. Книги на 2022 рік вже певною мірою заготовлені. Зараз маю як мінімум 11 непрочитаних книг. Ще 4 прийдуть по передзамовленню на початку року. 

Обов'язково створіть акаунт на GoodReads, і підпишіться на мене!!!!!!!!!!!!

На останок проведу невеличкий BookAward, і представлю свої 5 номінацій, щоб додатково виокремити книги, які мене вразили (як в негативному, так і в позитивному плані).

Як сказав Віталій Кличко: "З гарним настроєм зустрічаємо новий 2220-й... 2222-й"!