SWITCH THE
COVER 1.0

Через певний час я купив цю книгу, і сів за редизайн. Ідея прийшла мені одразу. Я просто візьму картинку відомого художника, яка б співвідносилась з темою, додам назву і елемент який би натякав на серію.

Але і “Пропалою грамотою” вони вже видавались двічі в різних обкладинках. Загалом видавництво відкрите до “редизайну” і неодноразово видозмінювало обкладинки різних своїх книг. Але у мене відчуття, що видавництво занадто мудрить з дизайном.

В плані мемуарів, як на мене, потрібна простота. Згадайте обкладинки мемуарів Барака Обами, Принца Гаррі, Мей Маск, Скоропадського, Маннергейма та інших. Достатнім є зображення, назва і автор, тому в матеріалі Української Правди я знайшов цікаву статтю, де була опублікована фотографія Андрія Шкуро, але в поганій якості. Провівши дослідження я знайшов, що оригінал фотографії є власністю колекції Григорія Алексинського. За допомогою Img.Upscaler я збільшив роздільну здатність зображення, перевів його в чорно-білий режим і помістив на макет. Увагу в дизайні  я акцентував саме не прізвищі героя, а не на назві, бо жанр мемуарів будується на особі в першу чергу, і вже потім на обставинах. 

Щоб розробити новий дизайн треба просто зрозуміти, що означає слово рокада. Рокада (згідно з Академічним тлумачним словником) — це дорога у прифронтовій смузі, паралельна лінії фронту. Тому на обкладинці з’явились дві лінії фронту напроти одна одної і рокади, які зникають віддаляючись від місця бойових дій. Рішення просте, але дозволяє зменшити навантаження зображення, і навести порядок з візуальними акцентами. 

За основу редизайну я вирішив пошукати як зображаються мамелюки в мистецтві. Натрапив на прекрасну картину “Мамелюк” французького митця Теодора Жеріко. Мені сподобалась характерна форма одягу героя, тому зявилась думка обіграти його образ, і зробити мінімалістичну обкладинку, граючись тонами.

На різних стоках (в тому числі платних) я знайшов контури коней і пальм (ключові події твору відбуваються в Єгипті, а не в Грузії), і також обіграв їх на фоні. З кольоровою гамою я теж не сидів довго, вона повинна бути тепла, скоріш гаряча. Тому були взяті червоно-рожеві відтінки, і розташовані пропорційно на макеті. Виглядало непогано, але суховато, тому я згадав, що в оригіналі була шабля . Я вивів свою шаблю і помістив її на героя, а потім і взагалі “вирізав” її з нього. На цьому я і завершив.

Мені не сподобалось, що майже кожен з них чи заскладний, чи явно академічний. Що на мою думку є двома факторами, що “вбиває” інтерес покупця в сфері науково-популярної літератури. Окрім примірника китайською, я мабуть навряд чи  взяв би жодну з них у руки в книгарні, якби не знав контекст книги і її автора. Ще однією проблемою, яку я помітив, є те, що назви держав на обкладинках грають якусь другорядну роль, хоча як на мене, саме на цьому і треба акцентувати увагу. 

Зважаючи на те, що я вже робив для “Дух і Літера” Рокаду, я вирішив використовувати тут схожий  мінімалістичний стиль і використати контури держав. “Нації” є, потрібне тепер “Перетворення”. Чомусь перша асоціація слову “перетворення” у мене слово – мітоз (спосіб поділу ядер клітин).

Як одне ядро клітини поділилось на 2 ядра, так і Річ Посполита в кінцевому наслідку поділилась на ряд нових держав. Я знайшов певні текстури, які нагадують процес поділу/мутації/хвиль і додав його на контури країн, які розділив між собою (за ідею дякую своїй пані). Додавши назву, автора і підпис країн, я завершив роботу.

Хоча в цікавості презентованих тем немає сумнівів, вони точно є в питанні помітності цих книг посеред іншої наукової літератури. На жаль Український науковий соціум здебільшого ігнорує питання дизайнерського забезпечення своїх робіт. В цьому я встиг переконатись під час здобуття ступені бакалавра в КПІ ім. Ігоря Сікорського. 

Я ознайомився зі змістом книги, і зрозумів, що певної строгої хронології і вигляду висвітлювання тем вона немає. Кожен автор обирав тему, і формат донесення зручний для нього. Це дозволило зрозуміти, що ми також вільні в обранні референсів, і не маємо певних історичних чи концептуальних обмежень в використанні зображень. 

Перше, що прийшло в голову, це знайти класний корабель. Я почав шукати креслення  різних кораблів з різних епох, умовою також було, щоб вони були у відкритому доступі. Через певний час я знайшов класне зображення Японського лінкору Ямато (1945 рік) на Wikimedia Commons. 

Трохи погравшись з формами корабля, і видаливши непотрібні елементи зображення, я розмістив його на обкладинці.

Ялта і Ядерне безумство

Останні дві книги є авторства мого улюбленого українського історика – Сергія Плохія. Про нього ви точно чули завдяки книзі “Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності”. 

Насправді я вважаю обидві обкладинки непоганими. Вони прості, і в цьому вся суть. Зображення, назва книги і автор. Нічого більше. Але я вирішив трошки пофантазувати… 

За основи для обкладинок двох книг я вирішив взяти інфографіку, яка ототожнювалась би з обома книгами. “Ялту” я вже читав, тому знав, що візьму мапу переміщень Рузвельта по Криму (яка є в книзі), а ось щодо Ядерного Безумства я був вимушений досліджувати тему. Через годину-дві пошуків, я знайшов класну інфографіку щодо дальності польоту радянських ракет розміщених на Кубі.

Зробивши контур обох територій, додавши лінії пересування Рузвельта і “небезпечні кола” Куби, а також назви книг, автора, логотип видавництва і зробивши базу для продовження “серії” – я завершив роботу.