Що таке ASU і чи воно треба?

Ділюсь досвідом навчання в Arizona State University на програмі Leadership and Management. Порівнюю ASU і American University Kyiv і намагаюсь допомогти вам зробити ваш академічний вибір.

Що таке ASU?

Arizona State University – державний Американський університет, з головним кампусом в місті Темпе, штат Аризона. В університеті навчається більше 100 000 студентів онлайн і офлайн з усього світу. Орієнтовно 61% аплікантів в університеті має GPA більше 3,50, що є достатньо непоганим показником в США.

В міжнародних академічних рейтингах QS і THE, ASU посідає ~200-ті місця в світі. Для порівняння, найуспішнішим українським універом в QS є КНУ ім. Тараса Шевченка на 701-710 місці, а в THE – Сумський державний університет на 801-1000 місці. Більше про методології оцінювання ви можете прочитати на сайтах. Сам же ASU пишається своєю інноваційністю та акцентом на екологічну сталість. Перше дозволяє університету організовувати ~150 академічних програм, з можливістю навчатись онлайн. 

Як потрапити?

Українцям потрапити на навчання в ASU онлайн достатньо просто. Обрав програму на сайті, подивився вимоги, знайшов дедлайни, здав мовні тести, резюме, оцінки з бакалаврату і вчись. Хочеш офлайн – буде трохи важче, дорожче, але теж можливо.

Для студентів AUK-у, процес вступу і навчання в ASU звісно буде ще простіше, хоча і вибір спеціальностей буде сильно обмежений (враховуючи те, на чому ви вчитесь в AUK). Тобі нагадають про дедлайни; трохи допоможуть з вступом; скажуть як правильно податись на знижку на навчання (scholarship); дадуть менеджера, який хвилюється за тебе; і, найголовніше, конвертують твої кредити з Києва в Аризону, що мінусне тобі орієнтовно 4 з 10 дисциплін. Але! Податись в ASU можна в теорії і без AUK-у. 

Вимоги для вступу онлайн доволі невисокі для старанних українських студентів:

• GPA 3.0. Тобто вчитись на бакалавраті треба було на 85-90+.

• Сертифікат, що підтверджує знання мови (TOEFL >80 iBT, IELTS >6.5, Pearson Test of English >60, Duolingo >105). 

• Бажано 2 роки професійного досвіду.

• Купа грошей, про що поговоримо пізніше. 

Ви можете бачити, що мовні вимоги в ASU достатньо ліберальні, що відкриває для вас в майбутньому непогану “схемку”. Якщо ви цікавились навчанням за кордоном, то знаєте, що багато вищих навчальних закладів в Європі та США вимагають від вас IELTS/TOEFL тільки якщо ви не вчились в університеті, де мова викладання була англійською,  та/чи в країні, де англійська є державною/національною мовою спілкування. Заплативши 70 доларів за Duolingo English Test, здавши його за годину на 105 балів (легше ніж рожати IELTS на 8.0), і провчившись рік в ASU – ви отримуєте не тільки американський диплом, але і  змогу більше майже ніколи в житті не мати справу з IELTS/TOEFL та іншим гемороєм для вступу в щось пристойне в Європі. Цікаво, чи працює схожа схема з AUK, Українським католицьким університетом та Київською школою економіки. 

Вступ офлайн є трохи більш вимогливим як в академічному і мовному плані, так і в фінансовому.

Організація навчального процесу

Організація навчання відбувається аналогічно до AUK. Тобто навпаки, AUK позичив фундамент у партнера. Більше про це можна дізнатись тут, у моїй статті про AUK. 

Той самий Canvas, формат дисциплін, лекцій і супутніх академічні ресурсів. Відмінність ASU і AUK-у тільки в тому, що український університет новий і дуже дбає про репутацію на всіх рівнях, що змушує масово і активно уникати будь-яких факапів. В Аризоні ж їх було достатньо, якийсь викладач не виставив лекцію, якийсь забув написати коментар до оцінки, хтось переплутав час, і т.д. 

Саме за написання “доносів” на викладачів мені мабуть і дали нагороду декана. Дуже цим пишаюсь!)

Ще однією складністю в навчанні є те, що різниця у часі між Аризоною і Києвом – 10 годин. Це впливає на години дедлайнів, а також на час проведення “Годин з лектором”. Викладацький склад старався адаптовуватись до великої когорти українців, іноді навіть проводив 2 сесії в різний час, але як правило вони були чи дуже пізно ввечері, чи рано вранці. Ну і зідзвонитись з колегами по груповій роботі стає великим челенджем. Один в США, один на Філіппінах, а ти в Кийóві.

Якість матеріалів та викладання

Впродовж року я вивчав наступні дисципліни: 

• TAM 521: Financial Value Creation for Leaders.

• TAM 530: Data Analytics and Digital Transformation in a Global World

• TAM 541: Strategy in a Competitive World

• TAM 582: Communicating & Negotiating in a Dynamic World

• TGM 507: Global Organization Consulting

• TGM 586: Global Entrepreneurship & Sustainable Business

Половина з них вибіркові, тому у різних студентів список трохи відрізняється, а у тих, що прийшли не з AUK – він буде більшим. Кожна дисципліна вивчається пів семестру, тобто у мене було максимально 2 дисципліни одночасно. Це сприяє тому, що ти дійсно фокусуєшся на предметі, а не живеш дедлайнами від однієї дисципліни до іншої (чим як правило грішать українські державні заклади освіти). 

З іншого ж боку, матеріал гонять. Наприклад, коли ми вивчали роботу з “Big Data” (TAM 530), темп був настільки високий, що зрозуміти, а тим паче застосувати всі знання, було майже неможливо. Схожий кейс був і з TAM 521: Financial Value Creation for Leaders. Перше заняття – зрозуміло все, останнє – “Чат ГПТ, допоможи розібратись!”. 

Заради справедливості треба сказати, що це були єдині 2 дисципліни, які покривали щось матеріальне. Все інше – про “перемовини”, “стратегії”, “консалтінг”, “успішний успіх” і т.д. Важливо, не сперечаюсь, але університетський формат викладання не надав додаткової вартості цим предметам. Приклади і академічні кейси майже завжди були нерелевантні для українських реалій, а групові роботи, які нібито мають симулювати реальні команди, тонуть, бо складаються з студентів з різним рівнем знань та мотивацією. Єдина “абстрактна” дисципліна, яка була цікавою і корисною це – TAM 582: Communicating & Negotiating in a Dynamic World, де лектор дійсно вклав душу в дисципліну. Як викладає Mr. Mansour Javidan можна подивитись тут. 

Якщо ви шукаєте знань, а не диплом, все можна знайти в інтернеті абсолютно безкоштовно. Так, не буде групових завдань та можливості запитати щось в лектора. Але групові завдання нічого окрім стресу, як правило, не приносять, а на лекторські години я майже ніколи не заходив, бо все було здебільшого ясно (чи можна було знайти онлайн). Як показує мій досвід, цього було достатньо, щоб отримати 90+ з усіх дисциплін, тобто знання, засвідчені університетом. 

Тому якщо потрібні саме знання, є бажання, дисципліна і мотивація – вперед!

What the f*ck is kilometer?

При виборі ASU треба зважати, що ви потрапите в мультинаціональне освітнє середовище, де більшість студентів і викладачів буде з США. При подачі я це розумів, але не усвідомлював :) Моя культурна і соціальна бульбашка вдарилась в те, що я слабко розумів. І тут мова не про “дурних американців” задорнова (російський шовініст, відомий ксенофобськими жартами про США), а про абсолютно різну історію та обставини, в яких знаходяться люди. 

По-перше всі викладачі, якщо вони чи знають російську, чи були/вчились в росії – обов'язково зазначать про це у вступному модулі. У нас взагалі був одіозний чувак, Joshua Ault, який сумує за науковою співпрацею між Америкою і росією, і чекає коли “ситуація” завершиться, щоб відновити її. На одній з лекцій, де обговорювались національні газовані напої, він приписав київську Росинку росії, бо думав, що це від слова “росія”. За що, в результаті, був вимушений публічно вибачитись (дякую своїм українським колегам). Тепер він думає, що це від слова “Київська Русь”, а не “роса”, але не будемо вже про це…

Загалом, росію як приклад впродовж навчання згадували багато. Чому? Зрозуміти важко. Ні економічно, ні демографічно росія не є цікавою в контексті перемовин, бізнесу, управління чи економіки. Єдине, що виділяє країну, це її територія, але курсу про Геополітику, де це було б доречно, в нас не було. Той самий Китай, Індію, Індонезію, Пакистан, чи хоча б країни ЄС – згадували куди рідше. Тому кожен раз, коли згадували росію, в головах українських студентів починався аналіз: “Наскільки це обгрунтовано?”. Вічно пахло якимось періодом “Розрядки” 1970-х, коли сторони Холодної війни хотіли один одного задобрити. В цьому ж випадку, такі прагнення тільки в США))).

По-друге, середньостатистичний український студент сильно відрізняється від середньостатистичного американського. У нас людина, яка може дозволити собі навчання в Америці, дуже цінує цю можливість, вкладається в навчання, і вмотивована пройти весь цей шлях, щоб отримати якісну освіту. Цим також могли похвалитись мої однокурсники з країн Африки та Азії. З американського ж боку була абсолютна мішанина з студентів з усіх соціальних прошарків країни, з абсолютно різними цілями в цьому житті. Я часто стикався з абсолютним пох*їзмом та відсутністю будь-якої ініціативи з сторони американських студентів. В завданнях на обговорення часто можна було помітити лавини скопійованих з ChatGPT публікацій чи коментарів (хоча українські колеги іноді теж грішили цим)). А під кінець навчання ти просто молився, щоб в групове завдання тобі випав хоча б один козак чи козачка, який/яка разом з тобою буде витягувати всю команду. Звісно були і дуже приємні і вмотивовані студенти з Штатів, але таких на жаль була меншість (моє емпіричне спостереження). 

Ну і загалом професійне і академічне середовище України і США дуже відрізняються. Якщо в українському університеті звернути увагу на бездіяльність твого колеги – це вияв хоробрості, сили, та прагнення справедливості, то в Аризоні я отримав непоганого “онлайн ляпаса” за “грубість” та “нетактовність”. Різних історій і моментів, з яких хочеться сміятись чи плакати було достатньо. 

Насправді все описане вище є абсолютно нормальним, бо я “приїхав” вчитись до них, а не вони до мене. І метою цих абзаців є не привід пожалітись, а більше застерегти вас, що до цього треба бути готовим. Я дуже пишаюсь своїми українськими колегами, які, будучи в різних життєвих обставинах, завжди показували високий рівень інтелекту, ерудиції і мотивації. 

Як висновок, це був дуже корисний мультикультурний досвід, який я не хотів би повторювати.

Вартість навчання

Найцікавіше) Вартість навчання офлайн в Аризоні ~ 79 000$, з усіма можливими знижками – ~57 000$, але додавайте проживання, харчування і супутні витрати. 

Ціна за онлайн, звісно, менша. Для іноземних студентів це 39 000$, але враховуючи всі можливі знижки на навчання, які можуть отримати обдаровані українці, виходить 9 500$. Після того, як ви змирились з цим “слоном” і вже забашляли ці кошти, враховуючи всі можливі обмеження НБУ на період військового часу, на вас чекає сюрприз)

В AUK в ціну навчання входило все: ось тобі і худі, і всі потрібні підручники, і потрібні кейси, і доставка поштою документів, і допуск в бібліотеку, і велкам кофе. Тобто тобі виписали рахунок – ти заплатив і забув, платиш тільки 6,50 грн за метро, щоб добратись до кампуса. В ASU не так, бо кожна дисципліна вимагатиме додаткових вкладень: тут купи симуляцію, тут заплати за подачу, тут заплати за друк диплому 150$, а тут купи підручник, який написав викладач)))))))))). В результаті загальна вартість навчання підіймається на косарь бачей до 10 500$, що нічого окрім обурення не викликає. Бо планувати бюджет в таких умовах важко.

Висновки

Все дуже просто.

Чи коштують отриманні в ASU знання 10 500$ – мабуть ні. 

Чи гарна ціна 10 500$ за американський диплом – мабуть так.  

Йти в ASU, якщо вже потрапив в AUK, має сенс, якщо ти молодий професіонал, ще не маєш магістра, чи просто прагнеш побачити та зрозуміти світ. Але колеги, які вирішили не йти в ASU в принципі нічого не втратили, а навіть зберегли – рік навчання і 10 500). Я ж в ASU отримав все, за чим йшов, і попереду ще півроку написання магістерської роботи в AUK для отримання українського диплому. 

Дякую всі моїм українським комрадам, і батькам, які профінансували більшу частину мого навчання в ASU.