ГЕОГРАФІЯ МОГО ЧИТАННЯ — 2022

Цього року повномасштабне вторгення Російської Федерації в Україну надало зовсім іншого сенсу слову "читання". Коли в нашу країну сунулись орди неосвіченого і неначитаного м'яса, Наш Формат і ГО "Реформація" забезпечували військо літературою. Поки російські бомби рівняли з землею цивільну інфраструктуру, українці читали в метрополітенах і сховищах. Під час повних блекаутів ми знаходили можливість відкрити книги. Література стала нашою зброєю! 

Тож і для мене в літературному плані 2022 року став успішним. Дні проведені у Львові частково повернули мене до електронних книг, перспектива вступу закордон дала додаткову мотивацію читати англійською, вічні переміщення різного роду транспортом збільшили обсяг, а події, які відбувались навколо відкривали для мене все нові і нові теми для зацікавлення.

Цього року я подужав 98 книжок, і хоч це може вважатись якимось неймовірним успіхом в плані читання, але насправді "Якби не було статистики, ми б навіть не підозрювали про те, як добре ми працюємо"*. Більшість з цих книжок здебільшого були невеликими, і коротко розкривали певну тему. Як ми бачимо, середня кількість сторінок у зрівнянні з минулим роком, склала всього 84% (сірим кольором позначені відсотки у зрівнянні з 2021 роком).

Книги англійською у моєму "портфоліо" з минулорічних 4% вистрибнули до 34% від загальної кількості прочитаних, звісно з'їдаючи українську частку. До повноцінного гендерного балансу серед авторів і авторок ще далеко, але певна тенденція в бік прочитання книжок написаних жінками — видніється. 

Щодо походження авторів, то список майже не змінився, а автори з Африки досі залишаються маловідомими на українському ринку. 

Як і минулого року, прочитане я намагаюсь розкидати по темам (де це можливо), в нон-фікшні це чи не єдиний метод, за яким можна хоч якось порівнювати між собою літературу. 

УКРАЇНА

Цього року так вийшло, що тематика України у мене представлена здебільшого в мілітарному вигляді. Серед прочитаних книжок особливо хочу відмітити "Кулінарну мандрівку в Гетьманщину", яка дуже допомогла мені під час написання робіт для Кафедри війської підготовки, "Українських вікінгів" і "Хто ти такий?" Артема Чеха, що стало мабуть єдиним художнім твором, який мені дійсно сподобався без всяких "але".

Для людей, які активно займаються дизайном, модою чи реконструкціями додатково порекомендую "Піхоту Українських гетьманів". Там ви знайдете купу ілюстрацій та описів матеріалів і одягу, який використовувався українськими войнами з 17 по 18 сторіччя. 

АЗІЯ

Цього року я незвично багато часу присвятив країнам Азії. Хоча об'єднувати їх разом не є коректним, бо всі азійські культури і народи є абсолютно не схожими один на одного, мають різні звичаї, історію та традиції. Моїм інтересом було зрозуміти витоки як економічного благополуччя деяких країн, так і фундаментального консерватизму інших. Сказати, що мені вдалось буде неправдою. Відчуваю, що ще потребую певного обсягу знань, і в майбутньому, мабуть, буду намагатись заглиблюватись в певний азійський регіон, і досліджувати конкретне середовище, а не все одразу. Сподіваюсь, український книжковий ринок з цим мені допоможе. 

Виділити серед усіх хотілось би звісно "Силу стрімку й несамовиту", яка по суті є більше підручником про зовнішню політику США, ніж про Китай, але має велику кількість відповідей на питання, які кружляють навколо існування Республіки Китай (Тайвань), і навколо утисків уйгурів в Китаї (саме про це йде в книзі "У таборах: Китайська колонія високих технологій") та багато чого іншого. 

Особливо відзначу "The impossible state. North Korea past and future", прекрасна книга, щоб мати розуміння про Північну Корею більше, ніж на рівні: "Ракета, голод, Кім". Якщо взагалі нема, що почитати, можете взяти "Хіросіму" і "Чи виживе Сінгапур?", обидві праці знайшли своє місце в моїх академічних роботах, і тягнуть на оцінку 7/10. 

В минулому році, я звертав увагу на серію книг "Рассказы о странах востока", від видавництва Наука, яка видавалась в Радянському Союзі. Цього року, я прочитав ще більше книг цієї серії (на зображенні ви можете їх помітити по амфорі в лівому верхньому куті). Переклад українською цієї серії і інших науково-популярних серій виданих в Радянському Союзі я все ще вважаю необхідним, щоб читач не був вимушений читати це російською. Це дуже великий пласт літератури, яка може допомогти розібратись в тому, що відбувалось і відбувається як на близькому сході, так і в Азії в цілому. Звісно, всі видання потребують наукової редакції у вигляді приміток, де розвінчуються радянські міфи про щасливе, безтурботне життя, і тезу "И все другие страны нам завидуют". 

США

2022-го року я мав два шанси поїхати в Сполучені Штати, обидва з них не реалізувались. Але моєю задачею було підготуватись перед можливими поїздками, тому я вирішив поглибити свої знання в історії та культурі США. Минулого року я читав переважно те, що було написано самими американцями, цього року таку помилку я старався не повторювати.

Найбільш за все мені сподобались праці "Дипломатия Вудро Вильсона" від радянського дослідника Уткіна, і "Оборотная сторона США" від німецького (НДР) дослідника Лео Матіаса. Треба розуміти, що це дві пропагандистські роботи, які написані дуже добре, і насправді дають підстави для того, щоб замислитись про соціально-політичне і дипломатичне становище в США.

"Hitler's American Model: The United States and the Making of Nazi Race Law" перегорнула моє сприйняття расової проблеми в США догори ногами, і її обов'язково треба читати до чи разом з  "Кастою". Авторка "Касти" Ізабель Вількерсон часто посилається на роботу Джеймса Вітмана, тому вам буде неймовірно цікаво читати ці книги разом. 

Відзначу також "І сталась тьма", де Девід МакКін представив закулісні дипломатичні ігри в найкращому їх вигляді.

А ось книг про Трампа я вже в руки не візьму. Повний шлак, який видається в Америці тільки для "демократичного" читача, з відсутністю нормальної доказової бази та особистими образами зі сторони автора, що для мене є неприпустимим коли ти намагаєшся висвітлити якусь тему, чи продемонструвати свою позицію. Навіщо це в такій кількості видається в Україні — не знаю.

БАЛКАНИ І БЛИЗЬКИЙ СХІД

Я помалу закохуюсь в Балкани і Близький Схід, мене манить культура, і історичні події, які відбувались в цих країнах. Мене бентежить доля народів, які проживають навколо Босфору, а бажання відвідати Хорватію, Албанію і Македонію та знову побувати в Істанбулі — невгамовні. Своє бажання я частково стараюсь покрити літературою, щоб коли після перемоги у мене буде змога подорожувати, я б зміг навідатись в уже досліджені місця.

В цій темі звісно можна відзначити непогані, хоча і трохи примітивні (з сторони людини, яка проживає в Східній Європі) історії Славенки Дракуліч. З перекладеного українською мені дуже сподобалась "Ататюрк: Біографія мислителя", це насправді не зовсім біографія, а скоріш політичний опис того, що відбувалось в Османській імперії і навколо Мустафи Кемаля.

Дуже сподобалась робота "Why Turkey is Authoritarian: From Atatürk to Erdoğan" яка відповідає на питання, чому все знову і знову Туреччина прямує до тоталітарних режимів, і які складнощі існують в побудові демократії не в мононаціональних державах. 

ЛИТВА І ДАНІЯ

Литва і Данія теж відіграють немалу роль в моєму житті. У Вільнюсі навчається моя пасія, яка має змогу привозити мені літературу англійською про Литву, історію і культуру. В Копенгагені ж знаходиться головний офіс установи, в якій я працюю вже другий рік. В грудні мені вперше вдалось побувати в Данії, і привезти звідти чималу кількість літератури, як професійної так і науково-популярної. 

Відзначити тут я хочу звичайно "What is Democracy?" Хел Коха, і "The Nazi's Granddaughter" Сілвії Фоті. Перша книга — фундаментальна праця про демократію, і її реалізацію в суспільстві, друга — про те, як американка литовського походження випадково чує чутки, що її батько-герой війни насправді був не героєм, а нацистом, який винищував Євреїв в Литві, після чого вона вирішує дізнатись правду. Також можете прочитати "Danish reactions to German occupation", але я б вам рекомендував відвідати музей протидії окупації в Копенгагені, там тема розкрита яскравіше.

БОЙОВІ ДІЇ

Коли мене розвернули у березні в Територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (в Радянському Союзі — військомат) і не допустили до оборони держави з зброєю в руках, я вирішив все ж перестрахуватись, і окрім літератури, яку видавали на кафедрі військової підготовки вирішив читати якусь дотичну літературу. 

Всі книги з списку потенційно є корисними, і хоча прочитання мануалів армій та підрозділів які вже не існують може здатись безглуздим, поспішу вас запевнити, що там часто несвідомо розкриваються певні принципи, на яких будується будь-яка зброєна сила.

ФІНАНСИ

Економіка з минулого року залишається моєю слабкою академічною стороною. Але "Загадка капіталу" і "Національна система політичної економії" — золото, а не література. Перша — просто мануал для країн, що розвиваються, автор розповідає, чому люди, які заробляють кошти і відкладають для будь-якої економіки більш шкідливі ніж ті, хто не має збережень. Друга закриває рот Адаму Сміту, і пояснює як країни не можуть будувати свою економічну політику. "The Economic Consequences of the Peace" можете почитати, якщо цікаво в чому була мотивація німців рубати всіх інших європейців з 1939 по 1945 рік, і чому ми повинні більш обдумано підійти до питань репарацій після перемоги. 

Є ще десятки книг, які достйні згадки, але не розбиті на теми, щоб не висмоктувати рубрику з пальцю. Їм приділю свою увагу в самому кінці. 

Цей невеличкий розділ я присвячую українським видавництвам, які продовжили свою роботу незважаючи на відключення електроенергії, обстріли і найважчі умови праці. Дякую кожному редактору, письменнику, перекладачу, дизайнеру і видавцю, які не зламались, і дають нам сил боротись далі!

Відкриттям року для мене стало видавництво "Лабораторія", яке видає прекрасний нон-фікшн за доступною ціною. Наразі ціна вже не така доступна через подорожчення матеріалів та устаткування, тому даруйте мені книги "Лабораторії" на свята!

Неприємною несподіванкою для мене стала "Віхола". Видавництво, яке повинно було змінити правила гри в українському нон-фікшні — регулярно випускає різного роду кал з жартами "за 300" і джерелами з Вікіпедії. Всі три книги, які я прочитав цього року від "Віхоли" — якийсь дикий зашквар чи то в плані оформлення, чи то в плані змісту, а іноді два в одному. 

Приємні подарунки цього року мені допомагало робити видавництво "Видавництво", прекрасно оформлені книги і цікаві теми дозволять вам знайти щось для себе, чи вашої другої половинки, чи сестри вашої другої половинки.

Видавництва "Дух і Літера" і видавництво "Темпора" назавжди в моєму серці за видання важливої історичної та соціально-політичної літератури.

"Наш Формат", а вам дякую за базу!

Не всю літературу, яку я прочитав в 2022-му році я купував в паперовому вигляді. Велика кількість книг мені діставалась у вигляді подарунків, якісь я позичав, якісь я читав в електронному вигляді на Yakaboo і Scribd (моє реферальне посилання, яке зекономить вам гроші). 

Паперові книжки я теж купую не по повній вартості книги, я детально відслідковую акції, знаю де знайти дешевше і намагаюсь користуватись передзамовленнями з великою знижкою. Я стараюсь ніколи не купувати книги в офлайн книгарнях — в 90% випадках книга там буде дорожча ніж в інтернеті. В той самий час я ніколи не пірачу книги, і не купую передруковані книги. Вас теж до цього закликаю!

Читання в 2022 році мені вийшло в 8136,00 грн і 13,42€. До цього додаємо 7 платних місяців користування платформою Scribd (більшість англомовних книг я читав звідти) — 63€.  Ці цифри не враховують книги, які я купив, але ще не прочитав, там порядок буде ще вищий. 

Середня ціна книги українською склала: 159,23 грн
Найдешевшою книгою була: Дипломатія Вудро Вільсона, яку я купив за 30 грн.
Найдорожчою була: Сила стрімка й несамовита. Мао, Трумен і народження сучасного Китаю, 1949, яка вийшла мені в 450 грн.

Мій опис мого читацького року підходить до кінця. Завершую його я як і завжди номінаціями.

ФІГНЯ

В період всього мого життя з 2002 року моя країна стикається з кризами: 2004, 2008, 2014, 2022...

Кризи в нашому регіоні будуть завжди, наша ж з вами мета знижувати їх кількість і шкоду, яку вони наносять нам. Для цього треба читати. Читати в сховищах, читати в окопах, читати в метро і вдома, читати вдень і вночі, читати...

Книги дають відповіді і сили, книги заспокоюють і допомагають зрозуміти, що робити далі. 

Більше мною прочитаних книжок ви можете знайти на моєму акаунті GoodReads (там немає 3-х книжок, але всі вони висвітлені в цій публікації). Люблю! Читайте!