ГЕОГРАФІЯ МОГО ЧИТАННЯ — 2023

У порівнянні з важким для книжкового ринку 2022-им роком, в 2023-ому видавництва поступово почали вставати на ноги. Згідно з Українським інститутом книги, більше ніж на 30% збільшилась кількість видань, а загальний наклад збільшився до 19 мільйонів книг (зростання на 67% у порівнянні з 2022-им). Відкривались як і нові книгарні, так і нові видавництва, а загальний попит на українську книгу почав зростати, витісняючи російську. 

Для мене 2023 читацький рік став роком важливих історично-соціальних текстів...

Порівнюючи з минулим роком, кількість прочитаних мною книг суттєво впала, будучи виміщеною моїм новим хобі), однак Goodreads-план в 50 книжок був виконаний. Російськомовна література повністю вийшла з мого вжитку, а гендерний баланс авторства почав вирівнюватись. 

Прочитане для зручності в поданні я розкидую по темах, що також дозволяє мені будувати читацькі плани на майбутні роки. Найбільш важливі книги, на яких я хочу зосередити вашу увагу, як правило, будуть подаватись в нижньому ряду на зображеннях. 

УКРАЇНА

Як і минулого року, Україна в моєму читацькому році поставала здебільшого в мілітарних образах, де особливу увагу хочу приділити книзі "Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники", яка в легкій і цікавій манері проводить паралелі між Україною, білою Росією і Фінляндією в 1917-1920-их роках, а також розповідає про взаємовідносини між трьома колишніми царськими офіцерами, яких об'єднала боротьба за незалежність своїх держав, та протистояння комуністичній владі. 

"Схід українського сонця" і "Сєвєродонецьк" розкажуть про дві сторони українського сходу, як поруч вживались проукраїнські позиції і абсолютна байдужість до долі регіону. Роботи наглядно демонструють, до чого призводить слабка самоідентифікація і культурна бідність, і що питання сепаратизму —  не регіональна особливість, а наслідок соціальних деструкцій властивим "слабким суспільствам". Обдиві книги рекомендую читати разом. 

БЛИЗЬКИЙ І ДАЛЕКИЙ СХІД

Особливо цікава підбірка у мене вийшла з книг на тему сходу, де поєднались різні, але потужні книги. Українські видавництва продовжують поступово відкривати завісу Азії та близької Африки, як перекладеними текстами, так і оригінальними роботами, написаними українцями. Окремо, звісно ж, хочу відмітити "Човен", "Видавництво" і "Сафран", які стали в авангарді розкриття теми. 

"Єгипет: Харам, Халяль", як і "Струп. Іспанія роз'ятрює рани" з минулорічного огляду, більше ніколи не дозволить вам відвідати регіон і не помітити того, що відбувається за межами готелю чи туристичних місць. Неймовірна робота, яка розповідає про страждання жінок, соціальну несправедливість і подвійні стандарти. Пьотр Ібрагім Кальвас, польський журналіст, який прийняв іслам і переїхав в Єгипет, транслює те, як жити людині в суспільстві, де вона одночасно є "своєю", і "чужою".

"Півмісяць, хрест і павич" Світлани Ославської, розповідає про Туреччину, і те, як Ердоган "зачищає опозицію", а "Усі війни Лари" — про долю матері, обидва сини якої втекли з однієї війни (російсько-чеченської) до іншої (сирійської), і про те, яку роль в цьому грає нездатність Європи інтегрувати біженців. "Археологія комунізму" — це екскурс в пародоксальне життя вашої бабусі в 120 сторінках.

"Поговорімо про Ізраїль" — неймовірна робота, яка максимально нейтрально намагається розповісти про історію країни, проблеми її виникнення, і перспективи вирішення Ізраїльсько-Палестинського конфлікту. Автор дуже грамотно подає інформацію, не перевантажуючи читача додатковими (часто непотрібними) іменами і датами, а  зображення допомагають запам'ятовувати інформацію. 

Окремий уклін, звісно, нашому Надзвичайному і Повноважному Послу України в Японії Сергію Корсунському за "Як будувати відносини з країнами Азії". Цікава, майже енциклопедична робота про те, як будувати бізнес і політичні зв'язки з різними азійськими націями. 

БАЛКАНИ

Тема розпаду Югославії і боснійських воєн неодноразово стає тією, з якою порівнюють російсько-українську війну, в плані пережитого досвіду людей та політичні і соціально-економічні наслідки. 

В цій темі я можу назвати цей рік "роком Славенки Дракуліч". Особливо я хочу виділити книгу "Вони б і мухи не скривдили", яка розповідає про військові злочини, Гаагу і те, як кожен злочинець все ж притягається до відповідальності; а також роботу "Ніби мене нема(є)", яка демонструє досвід жінок в концтаборах, а також піднімає важке питання долі "небажаних дітей від небажаних людей". 

Незважаючи на справедливу критику українців у "Війна всюди однакова" через проведення тих самих паралелей, хочу все ж презентувати вам книгу як збірку есеїв, які покривають теми двох раніше наведених книг. 

ФІНАНСИ І ЦИФРИ

Я вже неодноразово скаржився на те, що економіка для мене йде туго, але цього року я мусив складати магістерські іспити, тому окрім звичайної підготовки намагався нагнати певні знання і літературою (великий бал мені це набрати не допомогло:)

Завдяки моїй партнерці, мені в руки потрапила геніальна робота Мюлдера "The Economic Weapon". Книга розповідає про історію санкцій, як інструменту, а також наводить приклади того, де і як вони працювали чи працюють. Дуже мені сподобалась тим, що показує, чому сьогодні санкції не дають бажаного результату, і як західні політичні сили часто застосовують їх, не розуміючи контексту та цілей. Хочеться поділитись рядом інсайтів, але закликаю все ж придбати її на Амазоні чи закордоном та прочитати самостійно. Так, це наукова робота, але сподіваюсь рано чи пізно буде перекладена українською.

Не люблю попсову літературу, але "Фактологія. 10 хибних уявлень про світ, і чому все набагато краще ніж ми думаємо" дуже приємно мене здивувала. Легкий текст про те, як наш мозок вибірково акцентує увагу на негативі, і про нашу нездатність самостійно бачити явний розвиток і покращення нашого життя (в глобальних рамках). Дуже раджу як подарунок, чи книгу "на заспокоїтись/розслабитись". 

РЕСУРСИ

Поряд з науковими книгами про біологію, екологію і ресурсознавство, поступово формується нон-фікшн, попит на який викликаний глобальним потеплінням (як сукупна назва більшості кліматичних катастроф), і політичними подіями навколо цього. В Україні жанр укріплюється завдяки видавництву "Лабораторія". 

Всі з наведених тут книг є достатньо пізнавальними, та корисними для розуміння ситуації, в якій ми знаходимося. Гейтс і Сміл написали доступні роботи, які, не в деталях, але все ж роз'яснюють проблему, та "бракують" ряд рішень по-типу "давайте засіємо всю Землю сонячними панелями". "Подорож у майбутнє води" —  більш науковий текст, з рядом цікавих фактів і прогнозів (більшість з яких з 2008 року не виправдались)))). А ось "Нова карта світу" десь посередині між двома крайностями, і більш глибоко розглядає тему ресурсів, енергоносіїв та міжнародної політики навколо цього (що Гейтс і Сміл майже повністю уникають). 

ДОСТОЙНІ УВАГИ

Не всі книги можна об'єднати в категорії, однак розповісти про них вважаю за потрібне.

"Собакоїди та інші люди" — історія про ромський побут в Словаччині, а також про пригнічення і дискримінацію. Я вже розбирав цей текст, і заохочую вас почитати про це тут. Загалом, якщо вас цікавить репортажистика, переходьте на веб-сайт "Човну" і скуповуйте все. 

"Плем'я" — маст-хев для тих, хто хоче більше розбиратись в психології війни, та тим, якими реаліями часто живе людина після повернення з зони бойових дій, де цивільні закони не завжди діють. Вважаю провальною обкладинку роботи, і сподіваюсь вас не відлякає від купівлі. 

"Неймовірна історія Антоніу Салазара" — по-перше, одна з небагатьох перекладених на українську робіт про ХХ століття в Португалії, а по-друге, надзвичайно легка та цікава історія про людину, яка була на посаді диктатора найдовше з усіх в Європі. По стилю написання нагадує Сергія Плохія, ніби і історичний текст, але недавність подій дозволяє відтворити більше деталей, через що твір більше нагадує роман. 

Генрі Кіссинджер — парадоксальна людина. Більшість тез, які він озвучував перед своєю смертю йшли в повний розріз з тим, що він писав в своїй культовій роботі "Дипломатія". Там він пише і про вічні намагання Росії "розширятись", і про те, що "світовий порядок" міняється, і про те, що США рано чи пізно відвертається від тих, кого вважає союзниками "по ідеології". "Дипломатія" — велика і важлива робота про історію міжнародних відносин, хоча і америкоцентрична, адже уникає історію Африки і Азії. 

А "Смаки раю" для тих, хто хоче зрозуміти, чому пиво — одне з найбільших просувачів толерантності в Європі)

КОМІКСИ І ГРАФІЧНІ РОМАНИ

Враховуючи те, що ми підтримуємо стосунки на відстані, але все ж хочемо читати літературу разом, найкращим варіантом для часто нетривалих періодів побачень є комікси та графічні романи. Таким чином, ми легко встигаємо прочитати ~2 книги на тиждень. Окрім цього, ми надаємо перевагу не суто розважальним творам, і хочемо підтримати українські видавництва, що обрали зайняти цю нішу. Саме через це нашим другом стало видавництво “Видавництво”.

Цього року нашими фаворитами стали два томи “Неймовірної історії сексу” Філіпа Брено та Летісії Корен, які розповідають історію та особливості інтимних стосунків в Європі, Азії та Африці. Книга “Курча з чорносливом” славнозвісної Маржан Сатрапі занурила в події та атмосферу Ірану в 1950-60-их роках та розказала історію людини, що все життя конформувала до суспільних стандартів, нехтуючи власними бажаннями, і, врешті, через це сконала. 2024 рік ми плануємо почати із іншого твору цієї авторки – “Персеполіс” :)

Доволі строкаті ілюстрації “Блакитних пігулок” Фредеріка Пітерса влучно розповідають про аспекти сімейного життя і стосунків з ВІЛ-інфікованим партнером. Автор через призму свого життя висвітлює табуйовану тему, розвіюючи страх та недовіру. Врешті, ще один непоганий тайтл у цій категорії – “Батківщина” Ніни Бунєвац.

Я залишився вірним своїм вподобанням у видавництвах з минулого року, але окрему подяку я висловлюю видавництву "Човен", яке все більше і більше нагадує європейське видавництво, з маленькими цілями, але дуже ретельно відібраною літературою. 

А також окремо дякую видавництву "Видавництво", "Vovkulaka" та "NeboBookLab Publishing", з представниками яких я встиг провести публічні дискусії під час своєї роботи в America House Kyiv в рамках програми Frame the Frames. Подивитись записи ви можете за посиланнями, клікнувши на картинки:

Читати в Україні стає все дорожче і дорожче) Не всю літературу, яку я прочитав в 2023-му році, я купував в паперовому вигляді. Велика кількість книг мені діставалась у вигляді подарунків, якісь я позичав, якісь я читав в електронному вигляді на Everand (моє реферальне посилання, яке зекономить вам гроші). 

Читання в 2023 році мені вийшло в 8176 грн. До цього додаємо 10 платних місяців користування платформою Everand (більшість англомовних книг я читав звідти) — 90€.  

Середня ціна книги українською склала: 221 грн.
Найдешевшою книгою була: Влада і Насолода, яку я купив за 96 грн.
Найдорожчою була: Пів Короля, яка вийшла мені в 420 грн.

Мій опис мого читацького року підходить до кінця. Завершую його я, як і завжди, номінаціями.

Хочеться звісно подякувати всім тим, завдяки кому ми можемо читати, видавати і писати рецензії. Дякуємо вам!

Бажаю вам наступного року цікавих книжок, важливих історій, і нових перемог! 

Більше мною прочитаних книжок ви можете знайти на моєму акаунті GoodReads. Люблю! Читайте!